Кренцбах Стелла
Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (Вересень 2010) |
Сте́лла Кре́нцбах (англ. Stella Krenzbach) — ймовірно міфічна персона, згадана в кількох джерелах української повоєнної еміграції як учасниця українського руху опору єврейського походження та санітарка УПА. Дослідники, серед яких Філіп Фрідман, Пер Андерс Рудлінґ[1], Іван-Павло Химка[2], Богдан Кордюк, стверджують, що цієї особи не існувало.
Єдиним джерелом відомостей про Стеллу Кренцбах є спогади «Живу ще завдяки УПА», опубліковані від її імені в газеті «Наша мета» в листопаді-грудні 1954 р. (пізніше їх розмістив у своєму блозі поет Мойсей Фішбейн)[3].
Згідно зі спогадами, вона народилася в Болехові в сім'ї рабина. Закінчила гімназію в Болехові. 1939 року закінчила філософський факультет Львівського університету. У 1930-х роках мала виїхати в Палестину до батьків, які виїхали туди раніше. До 1940 року працювала вчителькою у Львові. 1940 року втекла від вивозу в Сибір, переховувалась у товаришки, доньки греко-католицького священика з Болехова. Під час німецької окупації жила під чужим прізвищем як кравчиня. Пройшла 6-місячний курс санітарів. Після поновлення радянської влади, в липні 1944 року за доручення підпілля влаштувалась секретаркою начальника міліції в Рожнятові. Навесні 1945 року схоплена на зустрічі зі зв'язковим. Пройшла тюрму, катування. Стеллі винесли смертний вирок. Згідно зі спогадами, повстанці на 4 дні захопили Рожнятів та визволили її. Улітку 1945 року перейшли в Карпати. Працювала в шпиталі. Улітку 1946 група була розбита, загинула Оля. Шпиталь не знайшли. 1 жовтня 1946 року Стела Кренцбах пробилася до англійської зони в Австрії. Як вона пише в спогадах, працювала «генеральним секретарем» міністерства закордонних справ Ізраїлю.
На цьому її спогади, досить стислі, закінчуються. В емігрантській пресі було розміщено відомості про те, що вона нібито загинула скоро після публікації її спогадів за загадкових обставин[4].
Спогадам Стели Кренцбах властиві суперечності, анахронізми, незбіг фактів, наприклад:
- вояки УПА, як і євреї, що пережили Голокост, не згадують про таку особу;
- «дочка рабина» називає єврейського бога Єговою;
- 1940 р., згідно з її спогадами, більшовики влаштували депортацію євреїв до Сибіру[3];
- Стелла Кренцбах у липні 1944 р. нібито влаштувалася, за завданням УПА, на працю до міліції в Рожнятові, однак фактично Рожнятів було відбито у німців лише 29 липня 1944 р. Далі її нібито відбила група УПА у 1945 р., але у вказаному році нападів УПА на райцентри не зафіксовано.
- Стелла Кренцбах нібито обіймала посаду «генерального секретаря Міністерства закордонних справ Ізраїлю». Насправді такої посади в міністерстві не існувало, особа під таким або навіть схожим прізвищем у міністерстві не працювала[5].
- прізвища Кренцбах або схожого немає у списку єврейських прізвищ Галичини[6].
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 грудня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Falsifying World War II history in Ukraine. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
- ↑ а б Публіцист, Поет Перекладач Прозаїк Есеїст (неділя, 25 жовтня 2009 р.). СПОГАДИ СТЕЛЛИ КРЕНЦБАХ – «ЖИВУ ЩЕ ЗАВДЯКИ УПА». & Memoirs of Stella Krenzbach – «I Am Alive Thanks to the UPA». English translation. МОЙСЕЙ ФІШБЕЙН. MOSES FISHBEIN. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ The Montreal Gazette - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ http://pics.livejournal.com/labas/pic/000wg4az
- ↑ Surnames in A Dictionary of Jewish Surnames from Galicia. www.avotaynu.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- Стелла Кренцбах. Живу ще завдяки УПА [Архівовано 26 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Himka J.-P., Falsifying World War II history in Ukraine [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]